У СЕРЦІ «НИВИ» — ВИШИВАНКА!
У кожного народу є щось своє, сокровенне, те, що гріє душу, дає наснагу, підіймає у години смутку і дарує надію у години випробувань. Воно не завжди тілесне, те, чого можна торкнутися, бо це може бути лиш мить, спогад, серпанок, за яким море почуттів, як мамина колискова. Але може бути і відчутне, те, чого можна торкнутися, що можна взяти з собою у дорогу по світах. Те, за чим безпомилково у будь-якій країні світу визначать, що ти — українець! Для кожного із нас — це вишиванка!
Вишиванка — не одіж, це сила, випрошена у Бога матерями, це молитва, це краса і оберіг, це наші крила і наша віра в себе, це помічне зілля і найбільший скарб.
Це перша сорочка немовляти, яку шили з ношеної батьківської сорочки, щоб батькова міць перейшла до сина, а мамина енергія дарувала захист дівчинці від хвороб та пристріту.
Це посаг нареченої, який вона сама вишивала стібок за стібком, щоб доля була до неї милостива, дарувала їй доброго чоловіка та здорових діточок.
Це одяг не про чорний день, це для свята, коли разом збирається родина, коли хороше і тепло на душі, а довкола мир і спокій.
Це одяг нашої історії, бо вишите вбрання створювалося ще до четвертого століття.
Це майстерність вишивальниць і майстринь, бо українська вишивка — це сотні «вишивальних технік»: від гладі, хрестика, мережання, бігунця і до плетіння.
Вишиванку не зробиш за кілька годин, навіть за кілька днів, бо у ній — важка праця, поколоті руки і сотні годин натхнення.
То не просто хрестики і мережки, то вишиті нитками символи-обереги. Можна вишити не лишень літери імені, а навіть долю на полотні.
Сорочка (особливо чоловіча) — символ кохання й вірності. Козаки довіряли прання своєї сорочки лише одній дівчині. Бо то щось таке глибоке, сакральне, що має належати єдиній.
У кожної місцевості — своя вишиванка. Десь тільки червоні та чорні нитки, як на Київщині, десь усі кольори веселки, як на Гуцульщині чи Закарпатті, а десь і «білим по білому», як на Полтавщині чи Поділлі.
Нині вишиванку вдягає увесь світ, вона не просто популярна, вона в тренді!
Щороку, готуючись до Всесвітнього дня вишиванки, «Нива Переяславщини» вбирається у національне вбрання, щоб ще раз підтвердити свою любов до рідного краю і причетність до цього неповторного і незборимого народу. Тож цього року ми створили власну вишиванку, у якій кожен учасник став її частиною.
Нехай красуються найкрасивіші дівчата-україночки, нехай розквітає наша рідна Україна – вічна, нескорена і нездоланна, нехай вишита буде нитками волі і свободи сорочка для кожного з нас, а в усіх, хто сьогодні захищає рідну землю, буде вишиванка із найміцнішої броні — нашої любові і поваги!
Вишиванка – це код нації, сильної, вільної, незалежної! У серці “Ниви” - вишиванка!
Бачити менше