У КУКУРУДЗИ Є ІНТУЇЦІЯ?!
Ми часто стоїмо перед вибором, якою дорогою піти, яке рішення обрати, чи погодитися на нову роботу, переїзд у інше місце, обрання вишу… Наш вибір може круто змінити життя.
Відповіді на ці важливі питання шукаємо навколо, поза собою. Звертаємося до інтернету, питаємо поради у друзів або членів сім’ї, читаємо книги або консультуємося з експертами. І часто ми нехтуємо найціннішим джерелом з усіх — нашою власною інтуїцією.
Якщо просто сказати про інтуїцію, це здатність швидко приймати важливі рішення без довгих роздумів, орієнтуючись на власну підсвідомість. У людей вона розвинена по-різному, а от цікаво — чи є вона у рослин?
Риторичне запитання… У людському розумінні її немає, бо вони не мають емоцій та свідомості, проте вони володіють дивовижними фізіологічними механізмами, які нагадують передчуття чи адаптацію.
Рослини миттєво відчувають зміну освітлення, температури, склад ґрунту, дотики або навіть звуки. Це дозволяє їм швидко реагувати на небезпеку та попереджати сусідні рослини.
Вони виділяють леткі хімічні речовини, які сигналізують іншим рослинам про загрозу, та можуть «запам'ятовувати» стресові ситуації і реагувати відповідним чином. Ці реакції є результатом мільйонів років еволюції та генетичної програми.
Скажете, до чого тут кукурудза? А їй, як і багатьом культурам цього року, довелося покладатися не лише на знання агрономів, а й на власну інтуїцію, бо природа добряче випробувала сільське господарство на міцність.
Напроситися на поле, та ще й у таку гарячу пору, дуже непросто. Робота кипить на повну, і аграріям зовсім не до преси. Але ми — одна команда, робимо спільну роботу, тому як не розповісти про тих, хто в умовах дефіциту пального і робочих кадрів, блокади погоди і постійного наступу морозів виконує свою найважливішу роботу — вирощує хліб!
Ми на полі у двох агрономів — досвідченого Миколи Васильовича Остапенка та молодого — Єгора Хмаріна. Тут, як і в компанії, досвід іде поруч з ентузіазмом молоді, тож віримо, що все буде добре.
Вони кажуть, що саме температура ґрунту, вологість і ризик заморозків визначають оптимальні строки виходу в поле. Цьогорічна посівна і так запізнилася, а тут ще й загроза заморозків, але ми сіємо, бо далі уже потепління. А доки немає потрібної температури — кукурудза або дуже повільно проростає, або чекає слушної миті. Її біоіндикатори відчувають наближення тепла, і вона готується прорости. Допоки вона в землі, їй ніщо не загрожує.
Дорогою зустрічаємо багатьох людей, професіоналів, які допоможуть кукурудзі витримати стресову ситуацію. Вносить органіку Василь Кудлюк. У посівній задіяно сучасну техніку: десь сіють разом із рідким добривом, десь добриво вже внесено. На сівалці працює Іван Шемет. Робота в полі складна, але не така, як у хлопців на фронті, — він про це знає, бо недавно повернувся з передової, у нього народилася третя дитина. Був гармашем, зараз знову став трактористом.
Вносять добриво різнороб Микола Барабаш, кранівник — Ігор Лойчик, дискує тракторист — Олександр Данілов. Готують поле до посівної, виорали ще восени, зараз дискують та вносять добриво. На тракторі — Микола Ковалівський, а підвозять добриво та завантажують сівалки зерном наші колеги — водії та працівники Олег Тимчук та Олександр Кукса.
Поки ми мандрували полями, навіть сніг почав пролітати — така весна! Але сіють наші: Сергій Нізов на сівалці, тракторист — Вадим Назаренко.
А додайте ще до цього недремне око агрономів — і отримаєте гарний урожай. І тут ми вже покладаємося не на інтуїцію, а на власний багаторічний досвід.